Сонячні панелі

Сонячні панелі (батареї, модулі) – фотоелементи, які вловлюють сонячні промені та одразу перетворюють їх на постійний струм. Це відбувається завдяки фізичним властивостям напівпровідників, з яких виготовляють сонячні панелі. Найчастіше для цього використовують кремній. Під впливом світла та тепла від інфрачервоних променів на фотоелементах виникає різниця потенціалів і, в підсумку, – струм.

Види сонячних панелей

Для сонячних електростанцій застосовують один із трьох видів сонячних панелей: монокристалічні, полікристалічні та тонкоплівкові. Розміри сонячних панелей коливаються в межах 99,5–140 см у ширину та 168,5–250 см у довжину. При однаковому розмірі потужність сонячних панелей різних видів може суттєво відрізнятися.

Монокристалічні

Кожна чарунка таких панелей складається з монокристала кремнію. Вони мають найвищий рівень ККД, який становить 17–25%, та термін служби 20–25 років. Ці панелі легко впізнати за зовнішнім виглядом – чарунки мають форму квадрата зі зрізаними кутами та однорідний темно-синій або чорний колір. Монокристалічні сонячні панелі є найдорожчими та водночас найбільш ефективними в перерахунку на кількість кВт, які можна отримати з одиниці площі.

Полікристалічні

Полікристалічні сонячні панелі виготовляють з кремнію з домішками. Чарунки мають форму звичайного квадрату та неоднорідний колір. ККД таких панелей становить 15–18%. Вони потребують значно більших площ, ніж монокристалічні панелі. Водночас технологія їхнього виробництва більш проста та дешева, тож вартість таких панелей нижча у порівнянні з монокристалічними.

Тонкоплівкові (аморфні)

Цей вид панелей є найдешевшим, але й найменш продуктивним – їхній ККД лише 9–13%, а строк служби суттєво поступається іншим двом видам. Вага сонячної панелі цього виду є найнижчою, бо її виготовляють з тонких шарів кремнію, які наносять на основу з фольги чи скла. Низька продуктивність зумовлює потребу у великих площах і підвищених витратах на допоміжні матеріали, як-от системи кріплень.